COVID-19 - хвороба самотності: російськомовна медсестра розповіла, що відбувається в лікарнях Нью-Йорка

За три тижні коронавірус забрав життя майже стільки ж американців, що і теракт 11 вересня. Медичний персонал докладає всіх зусиль, щоб їх кількість не росло. Медсестра з України, що працює в одній з лікарень Манхеттена, розповіла, що відбувається сьогодні на передовій протистояння хвороби. Вона підкреслила, що не потрібно робити з медиків героїв, і пояснила, чому. Про це пише видання "Голос Америки".

новий Ухань

Нині Нью-Йорк називають новим Ухань, адже в місті склалася найскладніша ситуація у всій Америці. Тут ні на хвилину не вщухають звуки сирен карет швидкої допомоги. Кожен день в місті виявляють кілька тисяч нових заражень коронавірусів.

Щоб висловити підтримку медичним працівникам, які рятують життя нью-йоркців, найвідоміший хмарочос США Empire State Building підсвітили біло-червоними квітами, що символізує маячки рятувальних машин.

Одна з медсестер, українка Ірина Кот, розповіла про те, як це - рятувати людські життя в самому епіцентрі захворювання.

на передовій

Ірині Кот 28 років. Вона працює медсестрою в одній з найбільших лікарень Нью-Йорка. Велика частина заражених коронавірусів проходить через цю лікарню на Манхеттені, розташовану поруч з Центральним парком. «Страшно мені? Я намагаюся про це не думати, тому що тоді я б перехотілося йти на роботу », - сміється Ірина. Незважаючи на виснажливу роботу, вона часто посміхається і намагається зберігати гарний настрій.

Медсестри працюють по 12 годин, тому важливо налаштувати себе морально, вважає дівчина. При вході в госпіталь всі свої проблеми треба залишити за дверима.

З початку березня, коли в США почалася епідемія COVID-19, Ірина працює або в інфекційних відділеннях і реанімації, або у відділеннях невідкладної допомоги (Emergency Room). Саме там зараз проводять тестування на коронавірус. По суті Ірина сьогодні - на передовій. Нещодавно її госпіталь розгорнув намети під відкритим небом в Центральному парку, оскільки в будівлі скоро не вистачить для всіх місць. Все, як у воєнний час, відзначає автор.

Як захищаються медпрацівники

Респіратор, рукавички і жовтий одноразовий халат, який зав'язується збоку на бантик - ось і вся амуніція. «Я бачила, що в Італії або навіть в Україні у лікарів є цілі комбінезони. Це так круто! У нас цього немає, - зітхає Ірина. - Нам видають одну маску в день - і це ще за умови, що ти знайдеш правильний розмір. У мене невелика особа, і рідко можна знайти підходящі маски, є тільки звичайні ».

Все, про що ми Ірина каже зі своїми колегами на роботі в ці дні, це що робити, коли закінчаться маски.

З іншого боку, каже вона, вже після двох годин роботи в масці ти хочеш її зняти. «Ти потієш, респіратор тисне на обличчя і залишає на ньому глибокі сліди з синцями, але ти не можеш його поправити, бо піддаєш себе ризику. І якщо маска сяде неправильно, другу тобі вже не дадуть », - нарікає медсестра.

Але в будь-якому випадку недолік засобів самозахисту турбує Ірину значно більше, ніж незручності. Працювати без них небезпечно як для медиків, так і для пацієнтів. «Можливо, ти врятуєш людини. Але якщо ти захворієш сам, то буде набагато гірше, тому що 20-30 пацієнтів залишаться без нагляду », - пояснює Ірина.

Дівчина розповіла, що в одній з клінік Нью-Йорка медики надягали на себе сміттєві пакети замість комбінезонів. Незабаром медбрат з того відділення заразився коронавірусів і помер.

Чоботар без чобіт

На питання про те, чи багато медиків заразилися за час спалаху коронавируса в лікарні, де працює Ірина, вона відповіла: «Я б теж хотіла це знати. Але ми не знаємо, нас не тестують ». Саме тому, що недостатньо тестів, пояснила Ірина.

Однак, уточнює вона, не все так просто. «Якщо завтра тест покаже, що у мене коронавірус, то що це означає? Це означає, що я не повинна йти до пацієнтів? - запитує дівчина. - Але ж вони все теж інфіковані ».

Тим часом, медиків, що входять в зону ризику, її лікарня перевела в інші відділення. В інфекційних залишилися працювати молоді і здорові. Якщо вони навіть і захворіють, то, швидше за все, будуть мати легкі симптоми і надалі продовжать доглядати за пацієнтами.

За темою: 'На нас сильно тиснуть': медсестри Нью-Йорка відверто розповіли про роботу під час епідемії COVID-19

Нью-Йорк проводить найбільшу кількість тестів в США, але їх все одно не вистачає для всіх. Незважаючи на те, що виявлені зараження в штаті обчислюються десятками тисяч, реальна кількість хворих тут значно більше, зазначає джерело. Перевіряють лише тих, хто потребує госпіталізації, тобто пацієнтів з середніми і складними симптомами. Молодих людей без додаткових хвороб, навіть якщо вони контактували з інфікованим, відправляють додому на самоізоляцію. «Краще ми використовуємо цей тест для кого-то складного, щоб зрозуміти - це COVID-19 або грип. Люди з сильним імунітетом зможуть одужати самі, а інші без нашої допомоги не впораються. У цьому домі немає апаратів штучного дихання ».

Тестуватися хочуть все

Але тестуватися хочуть все, адже коли ти знаєш все про свій стан здоров'я, стає спокійніше. «Кілька днів тому прямо під двері нашої Emergency Room влетіла машина, - розповідає Ірина. - Ми миттю вибігли - може, у людини інфаркт або інсульт? Виходить жінка, плаче і кричить, що її чоловік заражений, і у нього болить голова ». Ірина зітхає. За дівчині видно, що вона втомилася від таких історій. У США, пояснила вона, люди сприймають це так: «Я плачу податки, значить, це моє законне право (отримати допомогу. - Ред.) ».

Незважаючи на це, медсестра запевняє, що в її лікарні не ділять людей на бідних і багатих. Сьогодні в одній палаті може лежати важливий конгресмен або мільйонер, а через кілька днів - нелегальний мігрант або бездомний. Якщо людина задихається, йому обов'язково зроблять тест на коронавірус і приймуть. Питання зі страховкою і оплатою госпіталь вирішує згодом, при необхідності - через суд. Але це буде потім - спочатку головне надати допомогу.

COVID-19 - хвороба самотності

Тим, кого кладуть в лікарню, чекає складна боротьба. Можливо, найскладніша в їх житті, зазначає Ірина. Вона розповіла, як її пацієнти описували свої відчуття: «Це таке враження, ніби у тебе на грудях сидить слон. Їм дуже важко дихати. Вони кашляють, кашляють, кашляють - здається, що ось-ось задихнуться, але не задихаються ».

Іноді людина просто повинен викашляти. «Але найгірше, що в цей час ти стоїш на відстані, і не можеш нічого зробити - тому що тоді краплі потраплять на тебе. У такі моменти я відчуваю себе безпорадною », - розповіла дівчина.

COVID-19 - це хвороба самотності. Адже родичам і друзям заборонено відвідувати близьких в лікарні, щоб не заразитися. Деякі ставлять поруч з ліжками рідних планшети, щоб постійно бути на відеозв'язку. При цьому продовжують дзвонити до лікарів по кілька разів на день, щоб переконатися, що з їх рідними все добре.

Медсестри виконують важливу функцію: вони не тільки рятують хворих, але і допомагають їх рідним переживати це легше. Наприклад, якщо пацієнт відчуває себе трохи краще, важливо розповісти про це його близьким - щоб підбадьорити. «Зміни в його здоров'я (в здоров'я пацієнта. - Ред.) Можуть здатися нам незначними, але для його родичів вони означатимуть дуже багато. Тому навіть якщо у пацієнта всю ніч не було температури - я про це завжди скажу, щоб трохи втішити ».

Зараз багато панікують, але медпрацівники не можуть собі цього дозволити, оскільки повинні приносити людям спокій, зазначила Ірина.

Лікарі теж намагаються не наближатися до пацієнтів без потреби. При можливості вони розмовляють з ними через гучний зв'язок телефону, дотримуючись дистанції. Медсестри не можуть дозволити собі такої розкоші, адже температуру телефоном неможна виміряти. Тому протягом дня Ірина часто задається питанням: «Мила я сьогодні руки?», «Стосувалася чи чогось?», «Я тепер заражена?».

справжня боротьба

Ірина розповіла, що поки пацієнт знаходиться в звичайній палаті, медсестри не сильно втручаються: допомагають перш за все киснем і ліками, далі - справа за організмом людини.

Справжня боротьба починається в реанімації. «Ми дуже стараємося. Вентиляція легенів, крапельниці - чого ми тільки не робимо. Це ж не просто якісь люди - у них є батьки, брати, сестри. Про них хтось думає. Коли підходиш до цього з такого боку, хочеться зробити все ».

Але іноді навіть за всіх на світі зусиль буває недостатньо, щоб врятувати людину. «Від коронавируса вмирають на самоті - в палату не пускають навіть близьких. Це дуже складно. Ти не можеш дати волю емоціям і сидіти, тримаючи руку людини, яка вмирає. Ти просто повинен полегшити останні хвилини його життя », - розповіла Ірина.

Після цього тобі потрібно заспокоювати рідних. «Зараз дуже багато важких розмов», - пояснила дівчина.

«Ми не герої»

Коронавірус забрав всього за місяць майже така ж кількість людей в США, як і теракт 11 вересня. Щоб число жертв не збільшується, медичний персонал докладає всіх зусиль.

Ірина ж вважає, що медики не роблять нічого особливого. Вона рада, що їх роботу стали помічати, але ж і раніше медперсонал робив те ж саме. «З нас тепер все роблять героїв. Я вважаю це не правильно. Дуже неправильно, - каже дівчина. - Раніше ми рятували багатьох інших пацієнтів, зараз просто трохи змінилися пріоритети. Але ми не герої - ми просто робимо свою щоденну роботу ».

Багато медиків за цей місяць звільнилися, щоб не наражатися на небезпеку, деякі заразилися і померли. Ірина каже, що намагається не панікувати, бо це погіршує імунітет. «Зона мого контролю - в лікарні, решта - не в моїх руках», - міркує вона.

У той же час медсестра дуже хвилюється за рідних - за 67-річного батька та чоловіка, з якими живе. Її батько курить, а це створює додаткове навантаження на легені. «Не дай бог принести вірус додому. Я б перехворіла легко, а тато ... Що, якби я заразила його? Він напевно не вижив би в лікарні. Я бачу людей в госпіталі кожен день », - каже Ірина вже без посмішки на обличчі.

За темою: У Нью-Йорку прямо на вулиці створили імпровізований морг для жертв коронавируса

Батько Ірина працює ночами, тому вони зараз майже не бачаться. У ті рідкісні моменти, коли обидва будинки, намагаються уникати контакту. Але іноді батько не може втриматися - буває, підійде ззаду, мовчки погладить дочка по спині і далі піде по своїх справах. Не хоче, щоб вона хвилювалася.

Щоб убезпечити близьких, Ірина після кожної зміни пере одяг і приймає душ.

Незважаючи на невтішні прогнози і величезне число смертей від коронавируса, Ірина намагається думати про майбутнє «з оптимістичним реалізмом». «Я просто готую себе до того, що це може тривати довго. Так легше, ніж щоранку прокидатися і думати, що це ще не закінчилося ». Вона зазначає, що якщо подивитися на статистику, то стає ясно: це не пройде за день або навіть за місяць. Зараз, за ​​словами медсестри, Нью-Йорк переживає пік захворюваності COVID-19. «Але це пандемія, і вона у всьому світі. І коли розумієш, що ти в цій боротьбі не один - стає трохи легше », - резюмувала Ірина.